Реакція громадськості на Хео Джи Уна та оголошення воєнного стану
3 листопада соціальні мережі вийшли з галасу після того, як Хео Чжи Ун поділився загадковим повідомленням, заявивши: «Я більше не можу цього терпіти», поряд із різким зображенням на чорному фоні. Ця публікація викликала глибокий резонанс в онлайн-спільноті, особливо після суперечливого оголошення президентом Юн Су Йолем воєнного стану.
Його заява викликала широке обурення серед користувачів мережі, багато з яких повторили настрої Хео Чжи Вуна щодо неспокійного національного клімату. Громадські діячі також швидко почали висловлювати свою стурбованість. Актор Кім Кі Чон відреагував, опублікувавши фотографію президента Юна, який оголосив про введення воєнного стану, підкресливши серйозність моменту зауваженням: «Це увійде в історію. Не будь співучасником цієї зради».
Додатково до зростаючої критики актриса Кім Джи У поділилася своєю недовірою в соціальних мережах. Вона заявила: «За своє життя… особисто пережити воєнний стан… і спостерігати, як військові сили блокують Національну асамблею… Що це…» Її коментарі відображають спільне відчуття шоку та занепокоєння щодо ситуації, що розгортається.
Обґрунтування воєнного стану президентом Юном
Президент Юн Сук Йоль звернувся до нації під час екстреного брифінгу в офісі президента Йонсан о 22:24 (за корейським стандартним часом), заявивши про необхідність введення воєнного стану на тлі ескалації напруженості. Він висловив, що державне управління було «паралізоване», і наголосив: «Це кричущий антинаціональний акт, який попирає конституційний порядок вільної Кореї». Він заявив про необхідність захистити Республіку Корея від передбачуваних загроз з боку Північної Кореї, відзначивши чітку, хоча й суперечливу позицію в цей критичний час.
Історичний контекст воєнного стану
Воєнний стан — це надзвичайний стан, введений президентом у відповідь на серйозні національні кризи, такі як війна чи повстання, які порушують суспільний порядок. Ця декларація є особливо важливою, оскільки вона є першою у своєму роді за 44 роки після демократичного повстання 18 травня 1980 року. Після цього оголошення наступного дня, 4 листопада, Національна асамблея зібралася для обговорення наслідків. Вони швидко прийняли резолюцію з вимогою скасування воєнного стану, що свідчить про значний політичний тиск проти дій уряду.
Оскільки ситуація продовжує розгортатися, громадськість залишається пильною, уважно спостерігаючи за тим, як ці події змінять соціальний і політичний ландшафт у Південній Кореї.
Для подальших оновлень перегляньте повний звіт Даума .
Крім того, натисніть тут, щоб отримати додаткові відомості та зображення .
Залишити відповідь