Нове дослідження показало, що ненароджені діти використовують «ген жадібності» від своїх батьків, щоб контролювати своїх матерів, щоб забезпечити їм більше їжі в утробі.
Вчені з Кембриджського університету виявили, що зародки використовують жадібний компонент для дистанційного керування метаболізмом матері, створюючи перетягування канату в утробі матері.
«Ген жадібності»: про що йдеться в дослідженні?
Нове дослідження, опубліковане в журналі Cell Metabolism, обговорює, як плацента спілкується і маніпулює матір’ю через виділення гормонів, щоб пристосуватися до росту дитини.
За словами Аманди Сферруцці-Перрі, співавтора дослідження та професора фізіології плоду та плаценти, це дослідження є першим доказом того, що гени, успадковані від батька, маніпулюють матір’ю, щоб перенаправити харчування під час вагітності на ненароджену дитину.
За словами іншого вченого на ім’я доктора Мігеля Констанції, який також брав участь у дослідженні, система дистанційного керування плодами в основному керується спадковим компонентом, який можна вимикати або вмикати залежно від того, від батька чи матері, також званий «вдруковані гени».
Він додав:
«Гени, контрольовані батьком, є жадібними та егоїстичними та схильні маніпулювати ресурсами матері на користь плодів і дозволити їм вирости великими та здоровими».
На думку дослідників, гени батька сприяють росту плоду, а гени матері його обмежують.
Результати дослідження
В експерименті, проведеному на вагітних мишах, вчені змінили сигнальні клітини в плаценті, які спрямовують розподіл їжі від матері до плоду, що розвивається. Вони видалили ген під назвою Igf2, який забезпечує правильний розвиток і ріст тканин плоду, з плаценти вагітних мишей.
Вчені виявили, що відсутність Igf2 негативно вплинула на вивільнення білка «інсуліноподібного фактора росту два», а також вплинула на гормони, які керували вивільненням інсуліну з підшлункової залози. На думку експертів, саме цей генетичний матеріал має силу змінювати та маніпулювати метаболізмом матері.
За словами доктора Хорхе Лопес-Телло, провідного автора дослідження, коли Igf2 від батька вимикається в сигнальних клітинах, мати не виробляє достатньо ліпідів, жирів і глюкози. Ці поживні речовини надходять до ненароджених дітей у недостатній кількості. В результаті плід розвивається неправильно.
Вплив дефіциту Igf2 на плід людини
Вчені вважають, що дефіцит Igf2 може призвести до недорослого або перерослого малюка. Під час експерименту дослідники виявили, що миші, народжені матерями без Igf2, відчували симптоми діабету , а також страждали ожирінням у міру зростання.
Вчені стверджують, що їхні висновки показують, наскільки корисним є контрольований розподіл поживних речовин ненародженій дитині для її здоров’я протягом усього життя. Це підкреслює важливість правильної та адекватної дієти під час вагітності , а також роль плаценти.
Дослідники припускають, що в майбутньому необхідні додаткові дослідження, щоб виявити нові шляхи, як зміни в гормонах можуть принести користь здоров’ю плоду та матері, а також як можна націлити плаценту на захист плоду від надмірного споживання поживних речовин.
Залишити відповідь